Сердечно дякую всім вам за молитву про мене. Знаю, що ця молитва щоденна, вся Церква молиться, і, напевно, без цієї молитви було б неможливо здійснювати Патріарше служіння. Але коли за мене моляться цього дня, в особистий день, з яким пов'язане саме явлення людини в життя, то, гадаю, ця молитва чується Господом, і допомога виливається на того, за кого моляться. І через присутніх тут дякую всім вам, мої дорогі владики, отці, брати і сестри, хто сьогодні по всій землі нашій, у всій Повноті Церкви нашої підносили і підносять молитви про Патріарха.

Патріарше служіння дуже непросте, про це багато сказано, і я про це говорив, ще не будучи Патріархом, коли звертався до мого попередника, що блаженно спочив, зі словами вітання. Але повною мірою усвідомити масштаб цього служіння та пов'язаних з ним труднощів можна лише тоді, коли сам проходиш через ці труднощі та ці скорботи.

Є, звісно, ​​і багато радісного. Насамперед те, що наша Церква, вийшовши зі смуги переслідувань, відчуження від суспільства та держави, вже не один десяток років живе у досить сприятливих умовах, і ці умови не залишаються невикористаними. Хотів би подякувати всьому нашому єпископату, духовенству, віруючому народу, особливо парафіяльним активістам, нашим церковним викладачам, служителям, які проходять різноманітні служіння в Церкві, за те, що ми сьогодні не втрачаємо можливостей, які Господь нам дав. І я радію, бачачи множення храмів і монастирів, радію здобуткам у галузі освіти дітей та молоді, у галузі взаємин Церкви й держави.

Адже якщо ці відносини складаються несприятливо, всі сили Церкви йдуть на боротьбу, на подолання скорбот і не завжди залишається час для того, щоб робити необхідне для спасіння пастви. А ось сьогодні умови сприятливі, і я висловлюю свою подяку Президентові нашої країни Володимиру Володимировичу Путіну, Уряду, та й усім представникам влади і на загальнодержавному рівні, і в областях та районах, бо маю досить повну інформацію про те, як у добрій та багатокорисній взаємодії світської влади і Церкви здійснюється сьогодні багато важливих та добрих справ.

Мене не залишає думка, що створюється якийсь заділ на майбутнє, адже ніхто не знає, як складатиметься життя, від нас це приховано. Але зараз Господь дав нам таку практично безпрецедентну нагоду. Тому що навіть у царські часи, коли Церква займала привілейоване становище в суспільстві і цар вважався чи не головою Церкви, не було всього того, що є зараз. Як казав святитель Філарет (Дроздов), він часто відчував на собі біль від шпор пана обер-прокурора, що впивалися в його тіло, — ось такий образ намалював святитель у повчання всім наступним поколінням. Здавалося б, цар — покровитель Церкви, а був чиновник, обер-прокурор, якому доручалося керувати церковними справами. І різні бували обер-прокурори. Коли Олександр I запросив до себе князя Голіцина і сказав: «хочу, щоб ти став обер-прокурором», той усміхнувся і сказав: «Государю, по-перше, я масон; по-друге, я безбожник — ну як же я займатимусь Церквою?» — «Нічого, йди, впораєшся». Можете собі уявити? Православна імперія — а головним чиновником, від якого залежали призначення архієреїв, створення та закриття монастирів і церковних шкіл, стала людина, яка відкрито визнавала себе неправославною. Якщо так пройтися по всій нашій історії, то багато чого в ній було. Але, звичайно, найтяжчі випробування обрушилися на Церкву після перевороту в нашій країні та встановлення влади, яка проголосила себе безбожною і на своїх прапорах накреслила боротьбу з Богом та Церквою. Але з милості Божої ми пройшли і через це!

Сьогодні час є сприятливим, і всі ми — духовенство, віруючий народ — маємо використовувати цей сприятливий час для зміцнення церковного життя. Особлива відповідальність — на єпископаті. У жодному разі не можна цей час упустити! Кожен повинен питати себе наприкінці прожитого дня: чи все я зробив, чи так зробив, чи є з чим предстати перед Господом, чи день пройшов без будь-яких добрих справ, без того, що зміцнює справу Божу.

Велика відповідальність на єпископаті, на духовенстві та, звичайно, на всьому нашому віруючому народові. І цього дня, коли я із вдячністю приймаю вітання на свою адресу, я хотів би висловити величезну подяку єпископату нашому, духовенству, усьому віруючому народу і, звичайно, чернецьким, які завжди були на передньому краї нашої боротьби за справу Божу.

Нехай Господь зміцнює віру в серцях людей. Хай Господь зберігає Вітчизну нашу від ворогів зовнішніх і внутрішніх, бо і там, і там є вороги, і нема чого це приховувати, так уже влаштований рід людський. Звичайно, цього дня я також помолюся за Президента нашого Володимира Володимировича Путіна, православну людину, з якою здійснюється надзвичайно корисний діалог, спрямований на те, щоб духовне життя залишалося не десь на периферії суспільного життя, але щоб до нього зверталася увага і тих світських людей, від яких певною мірою залежать умови існування Церкви та звершення нею служіння.

Приношу подяку всім — і далеким, і близьким, і всім, хто у сані, у чернецтві та мирянам. І прошу не залишати мене у ваших святих молитвах. Патріарх звершує своє служіння і може реально його звершувати лише разом із Церквою. І значною мірою це співробітництво і це взаємодія проявляється у тій щирої молитві, яку віруючий народ, єпископат і духовенство підносять за свого Патріарха.

Хай Господь зберігає землю Руську, нехай Господь зберігає нашу Церкву, владу, воїнство і наш благочестивий народ. Многая всім і благая літа!