Глава розкольницької Української православної церкви (УПЦ) Київського Патріархату (КП) Філарет (Денисенко) помер у віці 97 років, повідомив лідер Православної церкви України Епіфаній (Думенко).
У неканонічному Київському патріархаті 9 березня заявили про госпіталізацію Філарета через погіршення стану здоров'я.
У 1966 році він став екзархом УПЦ, тобто другим за чисельністю пастви архієреєм після Патріарха Московського і всієї Русі. А наприкінці 80-х був одним з найбільш очевидних наступників тодішнього Патріарха Пімена. І місцеблюстителем патріаршого престолу після його смерті.

Але Помісний собор 1990 року, всупереч усім очікуванням, обрав предстоятелем Руської церкви не його, а митрополита Алексія (Рідігера).

Розчарований результатами виборів Денисенко влаштував демарш, зажадавши автокефалію для Української церкви. У відповідь виробили компромісний варіант: УПЦ дарується безпрецедентна адміністративна і фінансова свобода. При цьому її предстоятель залишається членом вищого керівного органу РПЦ — Синоду, а значить, може впливати і на її долю.

На Архієрейському Соборі 1992 року Філарет погодився з таким статусом очолюваної ним Української церкви і поклявся не допустити розколу. Однак, повернувшись з Москви до Києва, став все заперечувати. У результаті українські архієреї відсторонили його від управління УПЦ. І тоді він створив "Київський Патріархат", для якого українські націоналісти за підтримки влади стали забирати храми канонічної Церкви.

У 1997 році на Архієрейському Соборі РПЦ Філарета піддали анафемі, тобто зовсім вигнали з Церкви.
Про невдалу спробу покаяння Філарета розповів в інтерв'ю «Російській газеті» радник Патріарха Кирила протоієрей Микола Балашов: "восени 2017 року він звернувся з листом до Патріарха Кирила, а в ньому було прохання, щоб цей лист розглянув Архієрейський собор Російської церкви, який відбувся в листопаді 2017 року. Там цей лист було зачитано. Собор розцінив його як крок у напрямку до подолання розколу, привітав цей намір і створив комісію для подальшого діалогу.
Але буквально наступного дня Філарет дав у Києві прес-конференцію, на якій він дезавуював зміст свого листа, І сказав, що ні в якому розколі він каятися не збирається, і взагалі нема про що розмовляти. Що це було-важко зараз сказати. Але лист точно був, він був справжнім, і підпис Філарета був справжній...»

За матеріалами РІА Новини та " Російської газети»