Радник Патріарха Кирила вважає, що нинішнє керівництво Латвії без достатніх підстав намагається облаштовувати життя Церкви, наслідуючи православним монархіям минулих століть.

На початку вересня Сейм Латвії в односторонньому порядку оголосив про незалежність Латвійської Церкви, зобов'язавши її до 31 Жовтня привести свій статут у відповідність з поправками до закону Про статус Церкви. У вівторок стало відомо, що уряд Латвії, незважаючи на прийнятий закон, вирішив також звернутися через свого міністра юстиції до Патріарха Кирила з пропозицією видати ЛПЦ томос про автокефалію.

«Мабуть, не домігшись запропонованих новим законом дій від Латвійської Православної церкви, представники світської Республіки, в якій, згідно з Конституцією, церква відокремлена від держави, вирішили і далі продовжувати свою церковноустроительную діяльність в стилі конфесійних монархій минулих століть,» - сказав з цього приводу радник Патріарха протоієрей Микола Балашов. Його слова наводить агентство «Інтерфакс-Релігія».

Отець Миколай нагадав, що приклади клопотань про автокефалію з боку не тільки церковних, а й державної влади в минулому дійсно є. Так, в томосі про автокефалію Сербської церкви 1879 року згадується прохання не тільки митрополита Белградського Михаїла «від імені чесного кліру і благочестивого народу», але і «благочестивого, Богом затвердженого, премилостивого князя і господаря Мілана Обреновича IV». А виданий в 1850 році томос про автокефалію Церкви в межах грецького Королівства згадує лише «грамоту благочестивих Міністрів богоспасаемой держави грецької», в якій присутнє «прохання всього тамтешнього благочестивого кліру і бажання всього православного грецького народу». Тодішній Грецький монарх Отон I був католиком і просити про автокефалію Православної Церкви ніяк не міг.

Таким чином, вважає радник Патріарха, «якщо латвійська держава з метою отримання автокефалії нині збирається діяти в подібній парадигмі минулої епохи, доведеться заради досягнення інтересів державної безпеки забезпечити наявність якщо не благочестивого, Богом затвердженого православного монарха (тут чекають великі труднощі), то хоча б засвідчених в благочесті міністрів, а також забезпечити довідками про православне хрещення благочестивих депутатів Сейму, які прийняли недавно закон про автокефалію ЛПЦ».

Мені здається, в іншому випадку важко буде всерйоз розглядати в Москві звернення, що надійшло, - зазначив представник Церкви. - Ну і, звичайно, залишиться ще важливе питання про волевиявлення «чесного кліру і благочестивого народу». Здогадуюся, що c цим у латвійських державних діячів поки теж не дуже виходить».

На думку священика, в даному випадку заслуговує вивчення і оцінки швидка зміна курсу латвійського керівництва.

«Всього два тижні тому президент Латвії Левітс в підписаній ним анотації до законопроекту стверджував: "у цих обставинах неможливо вирішувати питання про статус Церкви шляхом переговорів з Російською Православною Церквою" (п.1.10). Тепер ось вирішили все ж вступити в діалог з питань церковно-канонічної тематики на рівні Міністерства юстиції. Мабуть, більше не актуальна й інша президентська декларація, що містилася у документі: "Латвійська держава не зачіпає і не втручається в питання віровчення і канонічного права Церкви" (п. 1.14). Ну, і добре. Тому що ми в Москві якось відразу здогадалися, що це неправда,» - уклав отець Микола.