Інститут перекладу Біблії (ІПБ) та російське Біблійне Товариство (РБО) випустили перше повне видання Біблії бурятською мовою. Книга пройшла наукове рецензування в Бурятському Державному університеті ім. Доржі Банзарова і в Інституті мовознавства РАН, повідомляє сайт Інституту.

Повне видання Біблії бурятською мовою стало десятим таким перекладом на мови корінних народів Росії і включає Старий і Новий Завіти, які раніше виходили окремими виданнями. Цей проект важливий не тільки для духовного зростання бурятського народу, а й для збереження і розвитку Бурятської мови і культури, підкреслюють в Інституті перекладу Біблії.

Переклад став результатом багаторічної роботи відомих бурятських письменників, філологів і богословів. Робота над цим текстом почалася ще в 1975 році з факсимільного репринту бурятських видань Євангелій Від Матвія і Марка. У 1990-х роках був розгорнутий переклад на сучасну бурятську мову, над яким працювали такі видатні особистості, як професор Цирендаші Будаєв, поет Гунга Чимітов та інші. Процес включав не тільки переклад, а й звірку з оригінальними давньогрецькими текстами, перевірку розуміння носіями мови і редактуру.

Як розповіли в прес-службі Інституту перекладу Біблії, перед виходом книги група перекладачів виконала копітку редакторську роботу, узагальнюючи праці всіх попередніх років. Деякі терміни, по-різному перекладені в різних книгах, зажадали вироблення єдиного рішення. Як розповідають учасники проекту, наприклад, при перекладі Старого Завіту Бурятське слово елшен (посланник) використовувалося для позначення ангела. Перекладачі ж Нового Завіту це слово використовували для апостола, а для ангела – інше однокореневе слово ельгеемел (посланий), так як текст Нового Завіту вимагав поділу цих двох термінів. Тепер же було необхідно простежити за їх послідовним вживанням у всіх книгах Біблії. У новому виданні текст всіх книг Біблії був приведений до єдиного стилю, а для розуміння тексту створений великий науковий апарат. У виданні, що вийшло, є словники Біблійних Термінів, коментарі, географічні карти, таблиці мір і ваг.

Бурятська мова входить до групи монгольських мов, з 1937 року для нього був введений кириличний алфавіт. У Росії бурятська мова поширена в Бурятії, Забайкальському краї та Іркутській області. Загальна кількість носіїв Бурятської мови за різними даними від 318 000 до 369 000. У 2005 році ЮНЕСКО офіційно визнала бурятську мову зникаючою. У Республіці Бурятія бурятська мова є другою державною; на ньому видається єдина республіканська газета «Буряадннен», ведеться мовлення на телебаченні і радіо. За межами Росії спорідненими бурятському є Монгольські мови і діалекти: монгольська, монгорська, баоаньська, дунсянська, дагурська, а також могольська мова, поширена в одній з областей Афганістану. 

На фото: Бурятія, храм в селі Югово / © Олександр Цилікін / Фотобанк Лорі