В Архангельську відкрилася виставка, присвячена життю і науковій діяльності Валентина Войно-Ясенецького — знаменитого російського і радянського хірурга, згодом канонізованого Російською православною церквою під ім'ям святителя Луки Кримського. Як повідомляє ТАСС, експозиція "Наука і релігія" висвітлила важливі моменти його життя, в тому числі роки, проведені на засланні в Котласі і Архангельську, де він працював над своєю монографією "Нариси гнійної хірургії", удостоєної Сталінської премії.

"Ми детально представили його Північне посилання. У 1931 році Валентина Войно-Ясенецького відправили в Котлас, де він трудився серед ув'язнених у таборі Макаріха. Це були важкі умови, але святитель Лука не залишався байдужим до долі людей. Коли керівництво дізналося про його талант, його перевели в місцеву лікарню, а потім в Архангельськ", — розповіла Анна Андрєєва, завідувачка відділом історії медицини Північного державного медичного університету.

На виставці також представлені рідкісні архівні фото, в тому числі кадри з котласького табору, а також унікальна фотографія, на якій святитель Лука зображений в Архангельську, а не, як вважалося раніше, в Красноярську. "Ми довели, що цей знімок був зроблений поруч з амбулаторією, де він працював хірургом", — уточнила Андрєєва.

Виставка підготовлена в рамках проекту "перемога на різних мовах світу", мета якого — розповісти про наукові досягнення людей, які брали участь у Великій Вітчизняній війні. В рамках цього проекту відбулася екскурсія для студентів з Індії, а сама експозиція після Архангельська відправиться в Киргизію і Узбекистан.

Святитель Лука (в миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився 27 квітня 1877 року в Керчі. Він став видатним російським і радянським хірургом, вченим, богословом і архієпископом Сімферопольським і Кримським. У своїй кар'єрі він зробив безліч значних медичних відкриттів в області гнійної хірургії, а також написав ряд наукових праць, які до сих пір є настільними книгами для лікарів.

Войно-Ясенецький брав активну участь у житті Російської Православної Церкви, був канонізований як святитель Лука в 1996 році. Його життя було сповнене випробувань, в тому числі політичних репресій. У 1923 році він був заарештований і засланий до Сибіру, а потім до Архангельського краю, де продовжив свою медичну практику, рятуючи життя людей.

Під час Великої Вітчизняної війни він активно працював головним хірургом евакогоспіталя і був удостоєний Сталінської премії за свої досягнення в медицині. У 1947 році його перевели до Криму, де він продовжував служити Церкві та допомагати людям, незважаючи на погіршення здоров'я та сліпоту.

Святитель Лука помер 11 червня 1961 року. Його мощі спочивають у Свято-Троїцькому соборі Сімферополя.