Щиросердо вітаю усіх вас із великим святом Різдва Христового!

Цієї світлої ночі радіє все творіння, адже наближається і приходить нині Господь — очікування народів і спасіння світу (канон на повечір’ї Передсвята Різдва Христового). На пришестя Спасителя довгі роки чекали люди, які після вигнання з раю втратили зв’язок зі своїм Творцем, забули, яка радість — щодня відчувати присутність Божу й чути зовсім близько Його голос, мати можливість звертатися до Нього — й одразу отримувати відповідь, знати, що ти в цілковитій безпеці — тому що Господь поруч з тобою.

Саме цього відчуття безпеки, захищеності та спокою нам дуже не вистачає сьогодні, коли згубна пошесть усе ще вносить свої корективи в наше життя, коли важко щось прогнозувати й будувати плани, коли невпевненість у завтрашньому дні постійно тримає в напрузі й викликає тривогу. Однак у цих непростих обставинах ми особливо гостро відчули крихкість людського буття, усвідомили, що маємо цінувати, як найбільший Божий дар, кожен новий день, зрозуміли, яким важким тягарем стає вимушена самота і як важливо мати можливість регулярного особистого спілкування з рідними та близькими.

Дивлячись нині на Немовля Христа, Який лежить у яслах, на Його Пречисту Матір і праведного Йосифа Обручника, ми розуміємо, що тільки любов до Бога і людей здатна зміцнити нас у різних випробуваннях, вигнати страх із наших сердець, надати сил для звершення добрих справ.

Адже Пресвята Богородиця в один з найважливіших моментів Свого життя теж опинилась у скрутних обставинах — у чужому місті, у безлюдній місцевості, у печері для худоби. Однак убогий вертеп здався Їй прекрасним палацем (тропар Передсвята), тому що Її серце переповнювала любов до Сина й Бога: ця любов перетворювала все навколо, і Пречиста Діва не помічала ні незручностей, ні крайньої убогості вертепу. Подяка Творцеві й ніжність до новонародженого Немовляти давали Їй змогу не зважати на труднощі й бачити благий Промисел Божий у всіх обставинах, що посилав Їй Господь. Як це відрізняється від нашого сприйняття даних Богом випробувань, коли, наприклад, під час ізоляції багато хто навіть рідний дім сприймав як в’язницю, впадав у смуток і бачив усе в чорному кольорі.

Подумки стоячи сьогодні перед яслами Спасителя, біля яких разом із Творцем перебуває усе творіння — і люди, і тварини, і ангели, слуги Пресвятої і Трисонячної Зорі (канон 5-го гласу в понеділок ранку), — відчуємо себе оточеними любов’ю Божою та об’єднаними навколо Христа. Скинемо з душі пута боязні й недовіри, тривоги й розпачу, почуємо голос Сина Божого, Який приходить на грішну землю і закликає до Себе всіх струджених і обтяжених, обіцяючи їм спокій (Мф. 11:28). Приходить — і навчає нас жити так, щоб втрачене райське блаженство знову стало реальністю, і навіть більше — щоб людина могла незбагненним і таємничим чином з’єднуватися з Господом.

Народжений на землі Цар Небесний (стихири свята) уже все зробив для нашого спасіння. Нам залишається тільки прийняти Його любов і відповісти на неї своїми вчинками — життям за заповідями і справами милосердя, міцною вірою і бажанням бути з Богом, готовністю не лише приймати з Його Батьківських рук рясні щедроти, але й із твердою надією та довірою до Нього долати ті чи інші труднощі.

Дорогі мої, знову й знову вітаю вас із Різдвом Христовим! «Ніхто не відлучений від співучасті в цій радості, — свідчить святитель Лев Великий, — адже привід для радості спільний для всіх. Нехай же радіє святий, бо наближається до слави. Нехай радіє грішник, бо дарується йому прощення» (Слово I на Різдво Христове). Нехай Господь дарує всім вам душевне і тілесне здоров’я, невичерпну радість і бадьорість духу, зміцнить у завершуваних вами справах і в подальшому прямуванні шляхом спасіння. Амінь.

ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Різдво Христове 2021/2022 р. Москва