Володимир Зеленський позбавив українського громадянства 13 священнослужителів канонічної Української Православної Церкви. Зокрема, митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана, а також митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря і вікарія Донецької єпархії єпископа Волноваського Амвросія. Повідомлення про втрату громадянства 13 священиків отримала Державна міграційна служба. Згідно з чинними Правилами, в подальшому вони можуть бути депортовані.

У Російській Церкві призупинення громадянства деяких архієреїв УПЦ назвали тиском на віруючих. Нарада, присвячена обговоренню ситуації на Україні, відбулася 10 січня в Даниловому монастирі під головуванням Патріарха Кирила. Днем раніше патріарх порівняв гоніння на УПЦ з ситуацією в Росії після революції. Мета влади, за словами Предстоятеля, полягає в тому, щоб було послабити і знищити Православну Церкву і відірвати від неї віруючих, підпорядкувавши їх розкольницьким церковним структурам.

Петиція з вимогою не забороняти діяльність канонічної Української Православної Церкви з'явилася 14 січня на сайті Українського Кабінету Міністрів. На збір 25 тис.підписів відведено 90 днів. Автори петиції вимагають врахувати позицію громадян України при юридичному рішенні щодо Української Православної церкви. Президент України Володимир Зеленський 1 грудня 2022 року у відеозверненні оголосив, що Рада національної безпеки і оборони доручила Кабміну внести на розгляд Верховної Ради законопроект про виключення діяльності релігійних організацій, афілійованих з центрами впливу в РФ. Якщо такий закон буде складений і прийнятий, канонічна Українська Православна Церква опиниться в країні під забороною.

Молитву про настання миру на Україні виголосив глава Римської-католицької церкви папа Франциск біля Жировицької ікони Божої Матері. У чудотворного образу, шанованого не тільки білоруськими, а й українськими віруючими, Папа помолився про український народ і про світ і запросив усіх духовно приєднатися до його прохань.

У Північній Македонії вперше за шістдесят років відбулося спільне богослужіння російської та македонської церков. Літургія представників російської і македонської церков пройшла в Лесновском чоловічому монастирі в республіці Північна Македонія. Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Антоній взяв участь у богослужінні в день пам'яті особливо шанованого в обителі святителя Гавриїла Святогорця, єпископа Величського. Після Літургії архієпископ Стефан поговорив по телефону з Патріархом Кирилом і висловив щиру подяку від імені єпископату, духовенства, чернецтва і мирян Македонської Православної Церкви – Охридської Архієпископії за визнання її канонічної автокефалії Російською Православною Церквою.

Під час Різдвяних свят у Косові та Метохії албанці здійснили кілька нападів на православних сербів. Перший випадок стався у Святвечір, 6 січня. У муніципалітеті Штрпце, з вогнепальної зброї були поранені 11-річний Стефан і 21-річний Мілош Стояновичі. У братів, які несли додому різдвяну ялинку, вистрілив албанець з проїжджав повз автомобіля. Другий напад було скоєно 7 січня в Клокоте. Там 18-річний Стефан Томич був побитий групою албанців, коли вночі повертався з Різдвяної служби. Постраждалих юнаків підтримав Патріарх Сербський Порфирій. Єпископ Рашсько-Призренський Феодосій відвідав поранених братів Стояновичів в лікарні і вручив В благословення чотки.

Колишній Патріарх Єрусалимський Іриней помер на 84-му році життя. Іриней був обраний Патріархом Єрусалимським в 2001 році, проте в 2005 Синод Єрусалимської Православної Церкви скинув його з патріаршого престолу і позбавив сану. Іриней звинувачувався в тому, що здав в довгострокову оренду єврейським організаціям церковну нерухомість в Старому місті. Після цього позбавлений влади Патріарх продовжував жити в будівлі Патріархії. За однією версією, він сам відмовлявся покинути свою колишню резиденцію, за іншою – перебував під «домашнім арештом». Колишнього Єрусалимського патріарха поховали на грецькому острові Самос, уродженцем якого він був.

На Кіпрі відбулася інтронізація нового 76-го глави Кіпрської православної Церкви Георгія III. Церемонія пройшла в Нікосії, в кафедральному соборі апостола Варнави. Після церемонії архієпископ Георгій виголосив промову і розповів про те, як він буде керувати кіпрською Церквою. Головними завданнями свого служіння новий глава Церкви назвав підтримку християнських цінностей і захист національних інтересів Кіпру. Крім того, архієпископ Георгій зазначив, що для Церкви дуже важливо відстоювати свою точку зору в питаннях біоетики та сімейних цінностей. На церемонію, в числі інших представників православних церков, були запрошені ієрархи розкольницької Православної Церкви України (ПЦУ). На знак протесту проти розколу на Україні, митрополит Морфський Неофіт відмовився брати участь у церемонії інтронізації архієпископа кіпрського. Він заявив у листі, що залишиться у своїй келії і буде молитися за канонічну Українську Церкву та її Предстоятеля, митрополита Онуфрія.

Священний Синод Константинопольського Патріархату зарахував до лику святих Афонського ченця і гімнографа Герасима Мікраяннаніта і Патріарха Константинопольського Єремії I. для св.Герасима встановлено день пам'яті 7 грудня, а для св. Єремії - 13 січня. Єремія I був обраний Константинопольським Патріархом у 1522 році. Йому вдалося домогтися від султана Сулеймана чудової заборони на перетворення Православних Церков в мечеті, проте ця заборона не була підтверджена наступними султанами. Афонський монах Герасим Мікраяннаніт в 1959 році був удостоєний титулу «гімнограф Великої Церкви Христової» за внесок у сучасну літургійну поезію. Він є автором понад двох тисяч співів, багато з яких використовуються в богослужбовій практиці грецьких церков.

Завершилося навчання п'яти кліриків з африканських країн (Камеруну, Малаві, Нігерії та ПАР) на курсах підготовки священнослужителів у Стрітенській духовній академії в Москві. В рамках програми слухачі отримали можливість поглибити знання в області православного богослов'я, історії Церкви, богослужбового статуту. Була і практика в храмі святителя Миколая при Синодальному місіонерському відділі, а також в інших храмах і монастирях Москви. До моменту закінчення навчання чотири ставленика були висвячені митрополитом Клинським Леонідом в сан пресвітера, один — в сан диякона.