Преподобний Мойсей жив у IV столітті. Родом з Ефіопії, раб одного знатного людини, вигнаний їм за худу поведінку, він не захотів в чесній праці проводити життя свою, а став ватажком розбійників. Кілька років пробув у такому гріховному житті розбійник Мойсей, але по великій милості Божій розкаявся, залишив зграю розбійників і пішов в одну з пустельних обителей і тут ревно виконував всі чернечі послуху.
Але не скоро залишили колишнього розбійника спогади колишньої розбещеної життя. Особливо сильно борола його блудна пристрасть. За порадою одного старця преподобний Мойсей виснажував плоть свою посиленим постом, невпинним подвигом молитви; цілі ночі в продовження шести років простоював він на молитві, майже не змикаючи очей. Але і настільки посилені моління не могли упокорити його плотських жадань. Нарешті, преподобний Мойсей знайшов засіб до перемоги над ворожими спокусами. Як і раніше упокорюючи плоть свою подвигами, він ночами обходив пустельників, збирав порожні водоноси і, наповнюючи їх водою, ставив біля входу в келії. З цього часу в душі преподобного Мойсея оселилося спокій, тверезливість думок і досконале відчуження плотських жадань.
Проводячи багато років в чернечих подвигах, преподобний Мойсей був висвячений на диякона, потім в пресвітера, в Сані якого трудився 15 років і зібрав навколо себе 75 учнів. Коли преподобному виповнилося 75 років, він попередив своїх ченців, що незабаром на скит нападуть розбійники і умертвять всіх насельників. Святий благословив ченців піти завчасно, щоб уникнути насильницької смерті. Учні стали просити преподобного піти разом з ними, але він відповів: «я вже багато років очікую часу, коли на мені виповниться слово Владики мого, Господа Ісуса Христа, Який сказав: «Вси, приймай ніж, ножем загинуть» (Мф.26,52)». Нападники вбили преподобного Мойсея і залишилися з ним шість ченців († 400 р.).