Преподобний Герасим був родом з Лікії (Мала Азія). З юності він відрізнявся благочестям. Прийнявши чернецтво, преподобний пішов углиб фіваїдської пустелі (Єгипет). Близько 450 року преподобний прийшов до Палестини і оселився біля Йордану, де заснував монастир.
У свій час Святий був спокушений єрессю Євтихія і Діоскора, які визнавали в Ісусі Христі тільки божественне єство. Однак преподобний Євфимій Великий (пам'ять 20 січня) допоміг йому повернутися до правої віри.
В обителі Святий встановив суворі правила. П'ять днів на тиждень чернець проводив на самоті, займаючись рукоділлям і молитвою. У ці дні пустельники не їли вареної їжі і навіть не розводили вогню, а харчувалися сухим хлібом, корінням і водою. У суботу та неділю всі збиралися в монастир до Божественної літургії і причащалися Святих Христових Таїн. Після полудня, взявши з собою запас хліба, коріння, води і оберемок гілок фінікової пальми для плетіння кошиків, пустельники поверталися в свої відокремлені келії. Кожен мав тільки старий одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб кожен, хто прийшов міг увійти, відпочити або взяти необхідне.
Сам преподобний являв високий зразок подвижництва. У Великий піст він не їв нічого до найсвітлішого дня Воскресіння Христового, коли причащався Святих Тайн. Йдучи на весь Великий піст в пустелю, преподобний брав з собою блаженного Киріака, свого улюбленого учня (пам'ять 29 вересня), якого направив до нього преподобний Євфимій Великий.
Під час смерті святого Євфимія Великого преподобному Герасиму було відкрито, як душу покійного Ангели підносили на небо. Взявши з собою Киріака, преподобний негайно пішов в обитель святого Євфимія і віддав землі Його тіло.
Преподобний Герасим помер мирно, оплакований братією і учнями. До самої смерті преподобному Герасиму допомагав у працях лев, який по смерті старця помер на його могилі і був заритий поблизу гробу святого. Тому Лева зображують на іконах біля ніг преподобного.