У 50 кілометрах на схід від Пскова, на стародавньому Псковському цвинтарі до нашого часу зберігся унікальний пам'ятник псковського церковного зодчества.

Ця церква з'явилася за часів Псковської вічевої Республіки. Для псковичів це була епоха остаточного самовизначення, оформлення своєї незалежності від Новгорода і отримання власної єпархії. У стародавніх псковських літописах говориться, що в 1462 "поставиш Церква каменю на Мелетове Успіння Святої Богородиці". Напис над західним порталом свідчить, що замовником церкви був посадник Яків Кротов. Посадником називався глава міста, представник однієї з боярських сімей, якого обирало віче - народні збори. 

Мелетовская церква побудована за канонами Псковської архітектурної школи, за часів, коли особливий розквіт переживало мистецтво живопису. Після приєднання Пскова до Російської держави в 1510 році, його мистецтво піддалося впливу московської школи. Тому тепер розпису XV століття-велика рідкість. В цілому Мелетовский храм зберіг близько 100 сюжетів, причому часом вони абсолютно несподівані і зустрічаються тільки в цьому храмі.

На стіні перед вівтарем зображений один з найвідоміших сюжетів - фреска «Неясыть-пустельна». Зображення самого птаха не збереглося до наших днів, але на стіні добре читається напис, видно лапи птиці і зображення її мертвого пташеня. Образ неяситі асоціювався з жертовністю Христа, вважають мистецтвознавці.

«Неясыть-пустельна». Фреска з Успенської церкви в Мелетово

Неясыть згадується одному з віршів Псалтиря. Це молитва стражденного, коли він сумує і виливає перед Господом печаль свою.«Я уподібнився пелікану в пустелі; я став як пугач на руїнах; не сплю і сиджу, як самотній птах на покрівлі». (Пс.101:6). За тлумаченням філософа Максима Грека, в цьому вірші Господь Ісус Христос уподібнюється пелікану,»бо це тварина робить гніздо своє на кручах скель, боячись, щоб хто-небудь не винищив дітей його". Коли Змія не може дістатися до гнізда з пташенятами за відсутності пелікана, вона випускає свою отруту і вбиває їх. Повернувся Пелікан, бачачи загиблих пташенят, піднімається вгору і, сильно б'ючи крилами в свої боки, випускає краплі своєї крові, які, потрапляючи на пташенят, повертають їх до життя. 

Фрески в Мелетовской церкви написані темперними фарбами по сухій штукатурці. Передбачається, що церква розписувала Артіль з 6-7 майстрів-універсалів, добре знайомих, крім монументального живопису, з технікою іконопису і книжкової мініатюрою. У церкві багато невеликих сцен, які найближче саме до ікони і книжкової мініатюри.

Найкраще збереглися інші композиції: «Служба святих отців», «Галла милостива і апостол Петро», «Чудо про жидовину», «Ант-скоморох», «Стрітення Господнє»; «обмивання ніг»; «запевнення Фоми», «перенесення Ковчега Завіту», «Пророк Ілля і жерці Ваала на горі Карміл», «видіння пресвітером Євстафієм Богородиці», «положення в труну», «Неопалима купина».

Найбільш відомою, ймовірно, є композиція з Антом-скоморохом, покараним за знущання над Богородицею. В одній зі сцен вона схиляється над блазнем, які втратили рук і ніг за хулу на її адресу. Цю розпис трактують по-різному, але достовірно відомо, що ніде більше в давньоруської живопису подібний сюжет не зустрічається.

Ант-Скоморох. Фреска з Успенської церкви в Мелетово

У 1790 році в Успенській церкві зробили новий іконостас, а розписи забілили. До початку XX століття Успенська церква в Мелетові була занедбана. У сусідньому селі збудували нову церкву, і парафію перевели туди. За радянських часів церква була перетворена на склад і поступово руйнувалася. З 2019 року в Мелетовской церкви йде масштабна реставрація.