Про творчість
Марія Алфьорова
Детальніше

Нещодавно чоловік запитав мене, чому я більше не пишу віршів. Адже раніше писала. І я задумалася: дійсно, в чому причина? Адже перш-строчила оповідання, вірші, навіть повісті. Мучилася ними, поки не випишуся. А зараз-іноді тільки з'явиться невелике оповіданнячко. Задуми творів побільше є, але я їх відганяю, як докучливих мух.

Я думаю, тут кілька причин. Перш за все, немає оповідань тому, що весь свій творчий потенціал я реалізую на роботі: пишу сценарії, статті. До того ж, як не парадоксально, сімейне щастя не сприяє творчій діяльності. Людина в сім'ї практично не залишається наодинці з собою. Є тільки кілька місць в квартирі, де можна знайти відносний спокій, і то не завжди. Найбільше я люблю ванну кімнату, де я в повній самоті: думаю, мрію, розбираюся з собою.

Нещодавно зустрічалася з подругою. Вона захлинаючись розповідала мені, що найголовніше наше завдання в цьому світі — самовиражатися. Також вона додала, що творчість — це єдине щастя людини.
Вона права в тому, що творча діяльність — це дійсно щастя, один із способів прикрасити і урізноманітнити наше життя. У момент творчості ми схожі на нашого Небесного Батька. І воно може проявлятися у всіх сферах життя. У смачній страві, в помитому посуді, у вишивці на тканині. Головне питання: Для кого і з якою метою ми творимо. Я можу вишивати красиве покривало для того, щоб потішити своє марнославство і отримати похвалу від ближніх. А можу працювати над вишивкою вівтарного облачення для бідної сільської церкви. У першому випадку Я творю заради своєї слави, а в другому — на славу Божу.

Можна сказати, що ще більш досконалий вид творчості — виховання дітей. Участь у фізичному і духовному зростанні твоєї дитини — це найвища творчість, доступне практично кожній людині. Причому це "твір" створюється не на століття навіть, а на вічність. Адже те, що я вкладу в своїх дітей, вони потім будуть вкладати в своїх дітей і онуків (яких, сподіваюся, буде чимало). До того ж виховання ще й на порядок складніше інших видів творчості — в ньому починати треба з себе.

Є такий відомий вислів:»від щасливого кохання народжуються діти, від нещасної — вірші і пісні". Може, це і є відповідь на питання мого чоловіка?

 

Программа «Частное мнение» на радио «Вера»: https://radiovera.ru/pro-tvorchestvo.html