«Главное - здоровье»
Детальніше

Я б назвала цю фразу особливої російської «мантрою». Таким собі наріжним каменем культурного коду, який люди передають один одному через тости, побажання, «світські» розмови і пересуди на лавочках. «Головне-здоров'я, а вже решта додасться».

І знаєте, не можу сказати, що в корені не згодна з таким висловлюванням. Адже навіть коли ми захочемо посперечатися і нагадати комусь із родичів, що головне-це все таки порятунок душі, мир з близькими і любов в домі... Навіть в цьому випадку нам можуть резонно заперечити, що здоровій людині і в храм на службу дійти простіше, і дратуватися та дратувати ближніх – менше причин.

Звичайно, святі подають нам зовсім інший приклад-приклад того, що саме хвороби не перешкоджають, а допомагають порятунку, якщо хворіє приймає їх без нарікання. Дано мені жало в плоть, «..та не возношуся» - зізнавався сам апостол Павло. «Все болить, і ніякої надії на зцілення» – писав про своє тіло святитель Василій Великий, полемічно порівнюючи своє становище зі станом справ у Церкві. Святитель Лука з віком осліп, Свята Матрона Московська була сліпою від народження...

Але-заперечать мені-то великі святі.

Нам-то до них, як до Місяця! Вірно: як до місяця, і тому-то багатьох з нас Господь до часу береже, виховує «м'якими» методами, без тяжких скорбот і потрясінь, бачачи нашу неготовність до подвигів.

Тільки давайте будемо чесними: одна справа – неготовність до подвигів, поєднана, проте, зі спокоєм і подякою Богу за наше відносне благополуччя. І зовсім інше-люта, постійна, виснажлива людини і всю його сім'ю Боротьба за це благополуччя під гаслом «головне-здоров'я!!!».

Адже напевно у кожного з нас знайдеться чимало знайомих і родичів, для яких в принципі перестали існувати будь-які інтереси в житті, крім власного здоров'я. Що ні день – така людина випробує на собі і близьких новий диво-рецепт, що ні тиждень – приносить з магазину нову книгу про здоров'я і довголіття, що ні місяць – залишає кругленьку суму в кишенях всіляких торговців біодобавками і ліками «від усього».

І з часом така людина сама себе заганяє в безвихідну пастку як з мирської, так і з духовної точки зору.

З точки зору життєвої погано те, що така людина стає мимовільним спонсором різного роду шарлатанів і непорядних комерсантів. Адже він купує будь-який псевдомедичний ширвжиток, щиро вірячи, що «раз в книжці / газеті / Інтернеті про щось написано, але ж написав поганого не порадить!».

На жаль, мені доводилося спостерігати за тим, як готують до випуску подібну «медичну» літературу. Справа в тому, що кілька років тому я зареєструвалася на одному «письменницькому» сайті – про що незабаром і пошкодувала. На мою електронну пошту посипалися – як і іншим учасникам сайту-гори рекламних листів від видавництв дрібного калібру. І ось серед стандартних закликів в стилі «видамо вашу книгу безкоштовно!»був ще й дуже характерний лист, від одного досить великого видавця. Цей видавець пропонував усім (!) бажаючим надсилати йому на кастинг книги про здоров'я, здоровий спосіб життя і нетрадиційну медицину.

Тобто вдумайтеся: сьогодні будь – який-абсолютно будь-який-бажаючий може видати книгу з медичної тематики, навіть якщо у нього не те що профільної освіти, ніякої вищої освіти немає!

Видати книгу можна під будь-яким псевдонімом, підписавшись хоч кандидатом, хоч доктором наук або «травницею в десятому поколінні!» Видавець надрукує – не скривиться, адже це-прибуток... А перевіряти-хто стане? Тобто крім марної трати грошей на шарлатанів слухняний читач такої книги може ще й завдати реальної шкоди своєму здоров'ю, яке, якби про нього так люто не дбали, могло б зберегтися куди краще.

З духовної ж точки зору надмірна гонитва за здоров'ям шкідлива тим, що перетворює людину в таку собі білку в колесі, яка все біжить-біжить, та ніяк не зупиниться, щоб трошки подумати. "Хворий" ходить і ходить по лікарях вперто і невідступно зі стандартним набором скарг «на все». Ось уже все-все перевірили: серце стукає, як годинник; щитовидка працює; печінка здорова... Перевірили ну просто все, що можна, зробили десять УЗД, МРТ, рентген і сто аналізів, а пацієнт все ніяк не заспокоїться: «Тут, доктор, щось позавчора кольнуло, і ноги вечорами трохи ниють, і настрій якось так собі».

І не може людина повірити в одну жахливу, але просту річ: в його випадку всілякі «кольнуло» та «стрельнуло» – це лише наочні прояви того простого факту, що людина – смертний, і його тіло – не вічне.

Воно природним чином старіє і втрачає колишню спритність, чому часом ниє навіть при повній відсутності серйозних захворювань... Це «ниття» насправді – благодатний Вісник звідти, з іншого буття, якого ніхто не уникне.

Так тіло як би сигналізує душі: «Зупинись, рідна, подумай-що чекає тебе попереду? Чи Готова ти в шлях всієї землі, який може бути через тридцять, а може через десять років або завтра чекає тебе неминуче...». Але думати про це-не хочеться і страшно... І витрачає людина час даремно на диво-рецепти та ходіння по лікарях, щиро вірячи, що варто тільки знайти потрібні ліки, і скоро стане він в свої вісімдесят «як новенький» на віки вічні...

Зрозуміло, це не означає, що ми зовсім не повинні стежити за своїм здоров'ям. Все-таки тіло-це робоча конячка душі, і нам треба підтримувати її працездатність з усією відповідальністю. Зрештою, здорове тіло-це і знаряддя для допомоги нашим ближнім, нашій родині. Тільки тут вже доведеться сказати повну банальність: все добре в міру. А інакше - «хто чим захоплюється, тим і спокушається».


Оригинал статьи: http://portal-logos.ru/index.php/deti-i-vospitanie/chelovek-v-tserkvi/item/1276-glavnoe-zdorove